Коти можуть страждати від різноманітних проблем зі здоров’ям сечовивідних шляхів, тяжкість яких варіює від легких інфекцій до небезпечних для життя обструкцій. На щастя, існує багато способів запобігти виникненню порушень сечовипускання у вашого кота або впоратися із цими проблемами. До цих способів належать достатня гідратація, боротьба зі стресом і вживання спеціалізованих кормів для котів, що поліпшують здоров’я сечовивідних шляхів. Прочитайте цю статтю, щоб зрозуміти сутність проблем зі здоров’ям сечовидільної системи в котів і дізнатися, як запобігати виникненню цих порушень і боротися з ними.
Захворювання нижніх сечовивідних шляхів у котів (ЗНСШ) — це загальний термін для позначення низки захворювань сечового міхура й уретри котів. До них належать наведені нижче захворювання.
Ідіопатичний цистит кішок (ІЦК). Найпоширенішою причиною проблем із сечовипусканням у котів віком до 10 років є ідіопатичний цистит або запалення сечового міхура. «Ідіопатичний» означає, що точна причина невідома. Отже, діагноз ІЦКустановлюється після виключення інших захворювань із подібними ознаками.
Інфекція сечовивідних шляхів. Бактерії (і, рідше, віруси, гриби й паразити) можуть інфікувати сечовивідні шляхи кота й спричиняти виникнення симптомів ЗНСШ. Інфекції сечовивідних шляхів не дуже часто зустрічаються в котів і зазвичай мають основну причину, як-от цукровий діабет, захворювання нирок або сечокам’яна хвороба.
Котяча сечокам’яна хвороба (сечові камені або кристали в котів). Сечові камені — це скупчення мінералів, які утворюються в сечовому міхурі та (або) уретрі котів. Ці камені чи кристали можуть спричиняти подразнення, біль і навіть закупорювання сечовидільної системи кота. Існує два поширених типи каменів: кальцієво-оксалатні, які часто вимагають хірургічного втручання, і струвітні (магнієві, аміачні та фосфорні), з якими можна впоратися за допомогою дієти.
Обструкція уретри. Це серйозний стан, коли уретра кота частково або повністю блокується сечовими кристалами / каменями або сечовими «пробками» (м’якіші маси органічної речовини). Кіт може відчувати труднощі під час сечовипускання або не мати змоги сходити в туалет.
До інших менш поширених причин ЗНСШ належать метаболічні захворювання (наприклад, цукровий діабет, гіпертиреоз), пухлини сечовивідних шляхів або їх травматичне ушкодження.
ЗНСШ може виникати в котів будь-якого віку, породи чи статі. Проте наведені нижче фактори збільшують ризик виникнення проблем із сечовипусканням у котів:
Коти мають дещо вищий ризик виникнення ЗНСШ, ніж кішки. Їх уретра довша й вужча, а отже легше закупорюється.
До поширених ознак циститу, наявності сечових кристалів та інших проблем із сечовипусканням у котів належать:
Якщо у вашого кота спостерігаються вищевказані ознаки, але він виділяє мало сечі чи зовсім її не виділяє та відчуває дедалі сильніший стрес, у нього може бути обструкція уретри. Ви завжди повинні негайно звертатися до ветеринара, якщо у вашого кота є ознаки хвороби або інфекції, але особливо термінового візиту до клініки потребує обструкція уретри. Цей стан може швидко стати небезпечним для життя, тому важливо негайно надати невідкладну допомогу вашому коту.
Проблеми із сечовипусканням можуть бути неприємними, болісними та навіть небезпечними для життя вашого кота. Крім того, деякі проблеми, як-от кальцієво-оксалатні камені, можна усунути лише за допомогою хірургічного втручання. І деякі проблеми із сечовипусканням, як-от цистит у котів, часто виникають знову. Із цієї причини завжди краще за можливості взагалі запобігти цим проблемам. Можуть бути корисними наведені нижче поради.
Незалежно від того, чи підозрюєте ви проблеми зі здоров’ям сечовидільної системи у вашого кота або намагаєтеся їм запобігти, перше, що потрібно зробити, — це проконсультуватися з ветеринаром. Ветеринар може оцінити індивідуальні потреби вашого кота, виявити будь-які проблеми з його здоров’ям, що спричиняють наявні порушення, і порекомендувати належну послідовність дій для поліпшення (або підтримання) здоров’я вашого кота.
Запитайте ветеринара, чи варто вам годувати свого кота спеціальним кормом для поліпшення або підтримання здоров’я його сечовидільної системи. Ці корми спеціально створені та містять інгредієнти, які задовольняють потреби котів стосовно здоров’я сечовидільної системи різними способами, наприклад:
Цей вибір залежатиме від типу та причини проблем із сечовипусканням у вашого кота. Як мінімум, для профілактики рецидивів або лікування шукайте котячий корм для підвищення гідратації, як-от урологічний вологий корм для котів VETERINARY HPM®, який має:
Якщо ваш кіт наразі страждає від струвітних каменів, йому може знадобитися корм, спеціально створений для розчинення цих утворень. Деякі корми, як-от урологічний корм для котів U1 (для розчинення струвітних каменів) VETERINARY HPM®, призначені лише для короткочасного усунення струвітних каменів, а інші, як-от урологічний корм для котів U2 (для розчинення та профілактики) VETERINARY HPM®, водночас призначені для усунення цих каменів і довгострокової профілактики із запобіганням їх виникнення. Важливо обговорити з ветеринаром послідовність дій, яка буде найкращою для вашого кота.
Стрес є основним фактором, що сприяє розвитку котячого ідіопатичного циститу та може спричинити рецидив захворювання. Якщо ваш кіт часто страждає від ІЦК, йому може бути корисний корм, який допомагає ефективніше долати стрес, як-от урологічний корм для котів WIB U3 (для корекції споживання води та поведінки) VETERINARY HPM®. Як і завжди, попросіть ветеринара визначити, чи підходить цей корм для задоволення потреб вашого кота.
Занадто раптова зміна корму може спричинити стрес у вашого кота, що може сприяти проблемам зі здоров’ям сечовидільної системи, як-от ІЦК. Для переведення кота на спеціальний корм для поліпшення здоров’я сечовидільної системи треба вводити цей корм повільно.
Спочатку замініть 25 % корму, який наразі споживає ваш кіт, на новий спеціальний корм для поліпшення здоров’я сечовидільної системи та змішайте ці корми. Через кілька днів замініть уже 50 % звичного корму на новий, а потім — 75 % і продовжуйте цей процес, доки кіт не їстиме виключно новий корм.
Завжди давайте коту достатньо часу, щоб він звик до зміни, перш ніж переходити до наступного кроку. Деякі коти можуть із задоволенням перейти зі старого корму на новий протягом тижня, а іншим для цього потрібно трохи більше часу. У такому випадку, можливо, буде потрібно додавати менші порції нового корму або трохи довше очікувати на готовність перейти на наступний етап. Уважно стежте за поведінкою кота під час годування та дозвольте йому «взяти ініціативу у свої лапи».
Проблеми зі здоров’ям сечовидільної системи можуть виникнути в будь-якого кота, але ризик підвищується в неактивних котів чоловічої статі із зайвою вагою та (або) середнього віку. Проблеми зі здоров’ям сечовидільної системи можуть варіюватися від легкого дискомфорту до небезпечного для життя стану, тому, якщо ви помітили будь-яку незвичайну поведінку кота біля лотка, важливо порадитися з ветеринаром. Спеціальний котячий корм для поліпшення здоров’я сечовидільної системи може допомогти запобігти певним проблемам із сечовипусканням або впоратися з ними, але обов’язково отримайте індивідуальну рекомендацію від свого ветеринара. Як і завжди, він є найкращим партнером, який допоможе вам забезпечити міцне здоров’я та щастя вашого кота.